Життєві настанови: допомагають жити чи заважають. У що ми віримо?
Життєві настанови допомагають жити чи заважають?
«Те, що лишилося позаду, і те, що лежить перед нами, – ніщо порівняно з тим, що всередині нас».
Ральф Волдо Емерсон.
Вітаю, шановний читачу! Ця стаття присвячена нашим віруванням, настановам і їхньому колосальному впливу на наше життя. А ще я запропоную одну просту вправу, яка допоможе тобі проаналізувати їх.
Життєві настанови – це уявлення про зовнішній світ і про процеси в ньому, про себе та про свої стосунки з цим світом. Ми отримуємо їх у дитинстві від значущих людей і приймаємо згодом як істину, без критики й аналізу. Коли ж виростаємо, найчастіше приймаємо їх за свої власні й підтверджуємо це своїм життєвим досвідом.
У що ми віримо? Припустімо, я вірю в те, що досить розумна й здібна, що мене оточують добрі й чуйні люди, що світ повний можливостей і всім дано однакові шанси. У цьому випадку я формую якусь реальність. Або ж я шкодую, що народилася жінкою і в чоловіків більше шансів реалізуватися. І взагалі іншим – усе, а мені доводиться тяжко працювати. Ще інші – навколо самі обманщики, постійно потрібне око та око. Якою буде моя реальність у цьому випадку і, відповідно, моє життя??
Ми йдемо по життю, несучи наші «вірування – життєві настанови» і, як-то кажуть, формуючи реальність навколо себе. Вони багато в чому визначають, як ми ухвалюємо рішення, як діємо і чого очікуємо від життя.
Розібравшись у своїх настановах, можна зрозуміти причини подій, що відбуваються з нами, та ухвалювати рішення більш усвідомлено. Звісно, не все так просто, і по-справжньому в цьому розібратися можливо лише в діалозі з психологом, але почати цей процес цілком під силу самому 🙂
Ми є те, що ми думаємо.
Будда.
Вправа «Робота з настановами»
Дайте письмово відповідь на ці запитання:
1. Пригадайте, що казали вам батьки про вашу зовнішність у дитинстві? Що ви думали про себе в підлітковому віці?
2. Що батьки вам казали про вас як про особистість? Як оцінювали вас? Що це були за слова? «Розумничка, наш щасливчику, молодець, пишаюся тобою» чи «бевзь, неохайний, неуважний, лінивий»
3. Пригадайте улюблене прислів’я вашої родини, гасло, девіз. Що ваші батьки говорили про життя, про роботу?
4. Пригадайте, що ваші батьки говорили про протилежну стать? Що говорила ваша мати чи бабуся про чоловіків? Батько чи дідусь про жінок?
Тепер подивіться на свої записи – це ваша життєва програма, «життєві настанови», які ви успадкували від своїх батьків. Якщо більшість із того, що ви написали, має позитивний момент – чудово! Якщо ж ні – не засмучуйтеся. Цей матеріал ви можете використати для подальшої роботи з психологом і самостійного осмислення.
А тепер давайте розберемо ваші життєві настанови, те, що ви написали:
1. Про зовнішність – ваше ставлення до власного тіла.
Якщо ваші батьки не надто захоплювалися вами і ви часто чули: «на кого ти схожа», «вирядилася як опудало», «підтягни живіт», «корова», «худюща», «ну нічого, що ніжки в тебе худенькі й оченята маленькі», «носик кривенький» – осудлива, критична оцінка або поблажлива принизлива – то ви достоту так само ставитеся до себе зараз і ніколи не будете задоволені своїм тілом, своєю зовнішністю, шукаючи в собі недоліки чи соромлячись свого тіла. Вихід один – прийняти себе таким, який є. Пам’ятайте, якщо не любити своє тіло, воно відповість вам тим самим – хворобами. Так само сумно, якщо ваші батьки у вас цінували лише зовнішність і ви часто почувалися лялькою на виставці. Те саме ви будете робити з собою, будучи вже дорослим, тримаючи себе в постійному тонусі й виснажуючи різними дієтами, розглядаючи своє тіло як інструмент для досягнення мети (кохання, наприклад: мене не любитимуть негарну). Допомога психолога у цьому випадку буде спрямована на прийняття себе та інтеграцію з тілом.
2. Про особистість – це ваша самооцінка, ваш успіх у суспільстві.
Якщо ваші батьки пишалися й захоплювалися вами, дарували вам безумовну любов і підтримку, то ви цінуєте й поважаєте себе, для вас не буде перешкод у досягненні цілей. Ви зможете використовувати свої помилки для зростання й пишатися своїми досягненнями. Якщо ж осередком пильної уваги й критики були лише ваші помилки, а успіхи сприймалися як належне, то вам буде страшно здійснювати будь-які дії. Оцінка інших людей буде дуже значущою для вас.
Ви постійно недооцінюєте й критикуєте себе, страждаєте від браку тепла й підтримки.
3. Життєве кредо – це ваше ставлення до життя.
Погодьтеся, адже є різниця в тому, щоб іти по життю з переконанням, що «життя – це тяжка праця», чи з переконанням, що «життя прекрасне».
4. Ставлення до протилежної статі – ваш вибір партнера, ваші сімейні стосунки.
Ці настанови ми увібрали з фраз батьків, з їхнього ставлення одне до одного. Якщо ваша мати була переконана в тому, що ваш батько їй життя занапастив, то, швидше за все, ви знайдете такого ж чоловіка й доведете своїй матері, що вона не самотня. А якщо батько міг будувати стосунки зі своєю дружиною лише в «коктейлі» з горілкою, то, швидше за все, син успадкує цей патерн поведінки.
У переважній більшості випадків ми повторюємо життєвий сценарій своїх батьків частково або цілком. Вихід за рамки дуже складний, але, як доводить психотерапевтична практика, можливий. І це головне – шанс є завжди в тих, хто його шукає.
Якщо ви у щось вірите, то докази вам не потрібні.
Якщо не вірите – жоден із них не буде для вас переконливим.
Невідомий.
Якщо ви вважаєте, що у вас вийде, – у вас вийде.
Якщо ви вважаєте, що у вас нічого не вийде, – ви маєте рацію.
Мері Кей Еш
Записатися на консультацію
Записатися на прийом можна за телефоном або у Viber. Працюю онлайн, групові зустрічі – очно.


