Пережити зраду партнера – чи можливо це?

Пережити зраду чоловіка чи дружини – чи можливо це?

пережити зраду

Шановний читачу, вітаю вас! Тема, про яку йтиметься в цій статті, – подружня зрада.

Як пробачити зраду коханій людині і чи пробачати? Потрібно пробачити чи я хочу пробачити зраду? Чи варто розцінювати це як зраду-віроломство, чи тут є інші боки? Але найголовніше – як мені в цьому всьому жити? Важко і непросто, у душі бозна-що діється, і не знаєш, куди подітися від болю, сліз, розчарування і страху втратити коханого або самому його відкинути від злості й ненависті. По-всякому буває. Від ревнощів можна багато чого «накоїти», впасти в параною, обшукувати все в домі, прослуховувати, стежити… Ну, загалом – як хто справляється, як хто може.

Одним словом – це точно стресова ситуація. Особливо коли несподівано і ніщо, як здавалося, не віщувало подій таких… На жаль, мені самій довелося переживати подібне ще зовсім не будучи знайомою з психологією…

Варто зазначити, що подружня зрада – це неминучий хід розвитку стосунків майже кожної родини. Як правило, це криза, яка просуває стосунки в іншу точку чи на інший рівень, як би не сумно це було чути.

І перше, що я раджу вам зробити, – прислухатися до себе, поставитися до себе дуже дбайливо. При цьому дати волю почуттям і просто пережити це. Постарайтеся пережити це з повною амплітудою почуттів. Навіщо? Затим, щоб потім змогти відпустити це, а не жувати ще рік (а то й довгі роки) і не перетворювати це вже на захворювання, пухлини, депресії тощо. Список може бути великим, повірте… Наприклад, можна цю незавершену ситуацію програвати знову й знову вже в нових стосунках.

Що означає пережити зраду?

По-перше, дуже важливо одразу не вживати жодних дій і не з’ясовувати, чому і хто винен, – залиште це на потім. Постарайтеся дати волю почуттям – УВІЙДІТЬ У ДОБРИЙ І ЧЕСНИЙ КОНТАКТ ІЗ СВОЇМИ ЕМОЦІЯМИ І СВОЇМ ТІЛОМ – воно мудре і з часом підкаже, що робити! Найголовніше – не поспішати й розуміти, що «я маю право переживати будь-які почуття і стільки часу, скільки мені потрібно». По-друге, не засуджуйте себе і тим паче не діліться цим з тими, хто може це зробити. Як правило, на цьому етапі дуже важливо виговоритися, висловити все, що на душі лежить. Ідеальний варіант – зробити це в сімейного психолога, але якщо немає такої можливості, то розділити це з другом (подругою), якому заздалегідь сказати, що поради не потрібні, а просто побудь поруч і вислухай мене.

Що відбувається в цей момент – ви, як глечик, зараз переповнені нестерпними емоціями, почуттями, і ваше завдання в діалозі – дозволити собі вилити їх (виплакати, викричатися, відзлитися, відбоятися, відгорювати – це може бути що завгодно). Після такого діалогу (одного чи багатьох) піде верхній шар почуттів, а під ним ви виявите вже інші переживання та емоції, які й дадуть вам підказку, що робити далі. Це дозволить вам зробити перші кроки до того, щоб пережити зраду.

Наприклад, якщо ви відчуваєте злість, обурення, збурення, лють, дайте волю – відзлитеся, висловіть усе наболіле! Швидше за все, із цим паралельно будуть звинувачення, претензії та докори, але важливо це все виговорити з психологом. Можливо, це буде зустріч із болем, страхом чи соромом (на це піде кілька сесій чи більше). Далі можна подивитися, які почуття з’являтимуться – наприклад, це втома від стосунків із цією людиною, холодність, відстороненість, втрата інтересу, або виявиться, що це просто звичка бути поруч, смуток від того, що все вже давно минуло. А може, навпаки, ви все ще любите його (її), і є місце теплу й ніжності, і в цьому можна черпати сили для прощення чи побудови нових, більш усвідомлених стосунків… Може, ви тільки зараз зрозумієте, як ця людина дорога й цінна вам, а в метушні побуту просто забули про це. Просто не «видихнувши» перші емоції, ви й не зможете відчути справжні.

Як правило, у цей період втрачається довіра до партнера, і вона не виникне знову сама, доки ви не заговорите з ним про свої почуття. Я хочу загострити увагу на почуттях, а не на думках, звинуваченнях і оцінці дій чи оцінці самого партнера.

Можливі почуття партнерів.

Зараз продемонструю (я трохи пофантазую):

– Сучко, ти мені все життя зіпсувала, молодого тіла захотіла… (оцінка + звинувачення + докір)

– Гад! Негідник! Як ти міг?! Адже я тобі вірила! Падлюко! Як мені жити після цього… (оцінка + звинувачення + докір)

Що відбувається в цей момент? Поставте себе на місце людини, що слухає. Що роблять із вами ці слова, яким ви себе почуваєте? Я відповім: як правило, такі слова викликають відчуття нікчемного, негідника, якого не можна реабілітувати, недостойного виправдання і прощення! Почуття провини неосяжно величезне! Сором накриває! Прислухайтеся до себе, поекспериментуйте… Хіба з цієї позиції ви можете щиро просити пробачення? Чи висловлювати жаль? Хотіти загладити провину не зі страху бути відкинутим і розтоптаним? У цьому місці є у вас бажання щиро зрозуміти почуття свого партнера? Обійняти його і сказати: «пробач, люба (любий)!» А що хочеться робити вам у цій ситуації? Я відповім: виправдовуватися, або при сильному натиску самому нападати, зустрічно звинувачувати, або просто втекти тощо.

Адже тут чудово чутно, що за цими словами – дуже сильні емоції, але про них не сказано ні слова, а це дуже важливо. Адже тільки озвучивши свої почуття (ризикнувши відкритися), ви можете розраховувати (у цей момент ви даєте йому шанс), що ваш партнер наважиться розповісти про свої почуття. Насправді саме це вам і потрібно – ЦЕ і є ЛІКИ: щире каяття партнера і висловлення жалю про те, що сталося, саме це дозволить вам пробачити і оживить ті почуття між вами, які залишилися. У цьому місці може з новою силою відродитися любов і довіра одне до одного, тут виникне найсправжніша близькість. Саме це може допомогти вам пережити зраду. А далі рішення, що робити, прийде само собою…

Про висловлення почуттів, наприклад (це не фантазії, а мій досвід і досвід клієнтів):

– Ти зробив мені боляче, моя душа розривається… і я охоплена люттю до тебе

– Образа й біль не дають мені жити

– Я приголомшена й збита з пантелику, не можу тобі довіряти

– Мені дуже погано, усе горить усередині

– Я розгублений, і я не знаю, що робити далі. Мені страшно. Це кінець?

– Усе зупинилося для мене, я в паніці….

Що відбувається в цей момент: ви точно говорите про свої переживання, про те, що зараз відбувається з вами, і ваш партнер у такому діалозі може щиро відгукнутися і співпереживати, відчути ваш біль і розділити його, і тоді він стане переносимим і не повертатиметься знову й знову.

Висновок.

Не варто орієнтуватися на поради інших. По-перше, вам це навряд чи допоможе пережити зраду, а лише ще більше заплутає. А може й присоромить, повергне в ще більшу травму та породить неправильні дії чи бездіяльність. По-друге – ваш досвід і випадок дуже індивідуальні й неповторні. Поради – це «застиглі» переконання інших, вони вам ні до чого! Пройдіть зі своїм партнером свій шлях.

І насамкінець, сподіваюся, ви дочитаєте, якщо вас як і раніше мучить питання: що робити? Чи варто пробачати зраду? Чи можна пробачити зраду? Якщо хочеться готового рішення, то спробуйте розділити відповідальність зі своїм партнером щодо того, як бути далі? Що зміниться у ваших стосунках?

Якщо хочете пробачити всією душею, то так і робіть. Це буде ваше рішення, адже пробачити нелегко, але мудро. Щире прощення дозволить глибоко пережити зраду обом партнерам.

Якщо хочете гордо піти чи вигнати свого партнера – робіть! Головне – щоб це був ВАШ ВИБІР, а не тому, що ви не можете по-іншому (гордість не дозволяє, перед оточенням соромно тощо). Не слухайте нікого! Робіть так, як вважаєте за потрібне, як відчуваєте в душі, як можливо у вашій ситуації. При цьому намагайтеся не забувати про реальність…

Психолог у Києві, Чвальова Людмила.

Записатися на консультацію

Записатися на прийом можна за телефоном або у Viber. Працюю онлайн, групові зустрічі – очно.

Зателефонувати Написати у Viber

Вам також має сподобатись...