Емоція відрази

Емоція відрази – це ще один важливий захисник наших меж. Різновиди: неприязнь, бридливість, гидливість, огида, нудота, пересичення, зневага.

Фундаментом цієї емоції є фізіологічний механізм, що викликає блювотний рефлекс. Спочатку немовля рятується від переїдання зригуванням зайвого. Потім, досліджуючи світ, воно робить відбір – «Це неїстівне, отже, мені потрібно це виплюнути». З появою психіки та дорослішанням дитини емоція відрази починає використовуватися як захисна функціяемоція відрази.

Отруїтися можна їжею, виглядом, запахом чи смаком. А тепер перенесіть це в поле психічної діяльності – зустрінете той самий ефект. Ми можемо отруїтися стосунками, контактом із людьми, переживанням негативних почуттів, нав’язаними нам чиїмись переконаннями та правилами, які нам зовсім не підходять, власними думками і внутрішнім голосом або від надміру інформації, з’їденої без розбору тощо.

До яких дій спонукає нас емоція відрази?

Відраза змушує людину «сказати НІ» небезпечному, шкідливому, отруйному, зберегти цілісність меж при потраплянні отруйного, викликаючи бажання підняти отруєну їжу вгору, виригнути, вийняти з себе, не допустити проникнення всередину. Відраза мотивує нас на розрив контакту – прибрати об’єкт або віддалитися самому. «Якщо ти не виплюнеш це, тебе нудитиме!» – ніби говорить нам емоція відрази. У міру віддалення від об’єкта сила відрази стихає.

За яких умов людина може проковтнути отруйне – це якщо вона нечутлива до сигналів, що говорять про це, не перебуває в контакті з цією «їжею» або не довіряє собі. Таке буває, коли мама ЗАВЖДИ ЗНАЄ КРАЩЕ, ніж дитина (незалежно від її віку), і вона вчиться собі не довіряти, притуплювати свою чутливість. Для прикладу уявіть дитину, яка вже наїлася або не хоче їсти саме цю «їжу» (не подобається), а батько чи мати, ведені ідеєю («я знаю, що тобі краще» / «хто тебе питатиме» / «їж, що дають, і будь вдячний» / «не вороти носа – ти голоду не знав»), продовжує її пхати. У такій ситуації дитина реагує так, як дозволяють стосунки в родині. Вона хоче чинити опір, але зробити це може, якщо хоч хтось її чує, цікавиться її думкою. Цю думку можна висловлювати чи страшно? Дитина рано розпізнає небезпечні для неї реакції батьків. Якщо реакція небезпечна, вона пристосовуватиметься ціною втрати своєї чутливості.

Приклади порушення відрази.

Уявіть картину: мама годує дитину ложкою, вона не хоче й починає плюватися, фиркати, стискати зуби, відвертатися, бунтувати й протестувати, задіює все доступне у своєму арсеналі, щоб зупинити матір. У цей момент вона стикається зі шквалом агресії розлюченої матері/батька/опікуна, і таку реакцію вона отримує регулярно. Звісно, що вона придушить почуття відрази, придушить бажання стиснути зуби, придушить злість, спрямовану на батьків, придушить саме відчуття їжі в роті, оскільки така поведінка стає небезпечною для її виживання.

М’якший вид агресії батьків, такий як ігнорування чи постійне вмовляння, викликання хронічного почуття ПРОВИНИ, нескінченна критика й читання нотацій, щоб вона таки зробила так, як МАМІ потрібно, має такий самий ефект.

Цікаво, що в емоції відрази є полярність – це голод. Увесь ланцюжок почуттів від голоду до емоції відрази взаємопов’язаний. Придушена відраза породжує певні риси характеру – ненаситність, жадібність, вічний голод, невибагливість у їжі, нечутливість до переїдання та напихання в себе реальної й ментальної їжі. Людині з придушеною відразою буває дуже складно сказати НІ комусь/чомусь, вона й меж-то до ладу не відчуває, щоб зрозуміти, коли вже потрібно говорити НІ. У неї розвинена велика толерантність до тиску та напихання в себе.

Придушена відраза + придушена агресія = співзалежні стосунки.

Такі люди часто в супутники життя й оточення обирають собі типаж агресорів чи насильників. Це милі люди, вони, як правило, не можуть за себе постояти й обирають шлях пасивної агресії та страждань. Правди ради скажу, що фраза ОБИРАЮТЬ відносна, по суті, це вибір без вибору. Це якраз варіант вивченої безпорадності.

Тому емоція відрази дуже цінна, і варто приділяти увагу її першим ознакам, навіть легкому натяку на близький стан. Розвиваючи чутливість до емоції відрази, ви, можливо, позбавите себе купи непотрібних контактів і людей. Ваш компас – усередині, не забувайте про це й довіряйте собі. Як профілактику просто поспостерігайте за тим, як ви схильні поглинати їжу? Повільно жуючи чи швидко ковтаючи, навіть не вступаючи з нею в контакт, чи схильні ви переїдати?

Записатися на консультацію

Записатися на прийом можна за телефоном або у Viber. Працюю онлайн, групові зустрічі – очно.

Зателефонувати Написати у Viber